> > >
Семена груши обыкновенной / Pyrus communis, ТМ OGOROD

Семена груши обыкновенной / Pyrus communis, ТМ OGOROD

1.90 ₴
Дерево высотой до 20 м, иногда крупный кустарник, побеги колючие, плоды грушевидные или округлые, созревают в августе — сентябре.
Нет в наличии
Сообщить, когда появится
  • Фасовка / Упаковка: OGOROD™
  • Код товара(артикул): 6860
  • Складской № товара: 6860
  • Единица: шт.
  • Примечание: ожидается поступления товара.


  • Груша обыкновенная, или дикая груша (лат. Pyrus communis) — один из видов рода Груша, распространённый на территории от Восточной Европы до Западной Азии.

    Дерево высотой до 20 м, иногда крупный кустарник. Побеги колючие

    Листья продолговато-округлые, коротко заострённые, кожистые, на длинных черешках, при засыхании чернеющие.

    Цветки собраны по 6—12 в щитковидные соцветия, образуются из плодовых почек, сформировавшихся в предыдущем году. Околоцветник двойной, пятичленный. Венчик до 3,5 см в диаметре, снежно-белого, иногда розоватого цвета. Тычинок много, они имеют фиолетово-розоватую окраску. Нектароносная ткань расположена на открытом цветоложе. Как у дикорастущих, так и у культурных форм цветение обильное, начинается с появлением листьев, в мае, несколько раньше, чем у яблони. Деревья в насаждениях цветут 14—16 дней, отдельные цветки до 5 дней.

    Плоды грушевидные или округлые, созревают в августе — сентябре.

    Свежие груши, принимаемые в небольшом количестве, регулируют пищеварение и отлично усваиваются организмом человека.

    Сушёные плоды издавна используются в народной медицине. Отвар сушёных груш утоляет жажду при лихорадочных заболеваниях, обладает обезболивающим, антисептическим и мочегонным действием, закрепляющим при поносах. Варёные и печёные груши используют при сильном кашле, удушье и туберкулёзе лёгких.

    Груши имеют большое значение в диетическом питании, особенно больных диабетом.

    Цветки груши дают пчёлам очень ценный весенний взяток нектара и пыльцы, однако по медоносности груша уступает вишне, сливе и яблони. Медопродуктивность груши — около 20 кг мёда с 1 гектара насаждений. Нектар, собираемый пчёлами с груши, содержит мало сахара. По другим данным цветки выделяют за день до 1 мг сахара в нектаре и образуют много пыльцы, а медопродуктивность насаждений составляет 10—25 кг/га.

    --------------------------------------

    Груша звичайна (Pyrus communis L.) Місцеві назви - груша дика, лісовка, дичка тощо. З родини розових - Rosaceae.

    Дерево (20-30 м заввишки). Стовбур стрункий, вкритий товстою бурою корою з глибокими поздовжніми тріщинами. Гілки бурувато-сірі, блискучі, часто з укороченими колючими пагонами. Листки чергові, майже округлі або овальні (2-8 см завдовжки, 1,5-3 см завширшки), по краю дрібнопилчасті з загостреною вершиною, на довгих черешках, густоповстистоопушені, пізніше голі. Старі листки темно-зелені, блискучі. Квітки білі або блідо-рожеві (до 3 см у діаметрі), зібрані в 2-12-квіткові щіткоподібні суцвіття. Чашечка з п'яти трикутних листочків, пелюсток п'ять, тичинок багато, маточка одна, стовпчиків п'ять, зав'язь нижня. Плоди мінливі за формою (1,5-4 см завдовжки, 1,5-2 см завширшки), зелені або жовтуваті. Насіння видовжене, з загостреною основою ї заокругленою вершиною. Росте в другому ярусі деревостанів листяних і мішаних лісів, на галявинах, узліссях. Тіньовитривала, солевитривала, зимостійка рослина. Квіте у квітні, травні, плоди достигають у вересні, жовтні.

    Харчова, деревинна, медоносна, лікарська, фітонцидна, танідоносна, фарбувальна, декоративна й фітомеліоративна рослина.

    Плоди груші вживають у їжу свіжими, сухими. Вони застосовуються в безалкогольній, лікеро-горілчаній та інших галузях харчової промисловості, для виробництва соків, сиропів, екстрактів, вин, начинок, квасу. Плоди є сировиною для приготування оцту, грушевої гірчиці. Сухі плоди служать сурогатом чаю й кави.

    Плоди груші містять цукри (9-10% ), яблучну, лимонну кислоти (до 1 %), дубильні й пектинові речовини, ефірні олії, ферменти, мінеральні солі, вітамін С (12 - 22 мг% ), каротин і вітамін В1. Улежані плоди смачніші.

    Насіння груші містить до 35% жирної олії, а також білкові речовини. Деревина груші міцна, щільна, прекрасно полірується й фарбується, при забарвленні чорним лаком подібна до чорного дерева. Використовують для виготовлення токарних і столярних виробів, меблів, музичних інструментів, креслярських приладів.

    Груша - посередній весняний медонос, що дає підтримуючий взяток. Медопродуктивність 15-20 кг з 1 га. У народній медицині плоди груші рекомендують як в'яжучий засіб при розладах шлунка, відвар з них як протигарячковий, а сік і настої - як сечогінний засіб.

    У корі молодих дерев міститься 4-7 % танідів. У корі, листках і в соку плодів груші містяться барвники, за допомогою яких тканини фарбують у коричневий, жовтий, ніжно-рожевий і фіолетовий кольори. Камбіальний шар використовують для фарбування килимів. У садово-парковій культурі грушу застосовують для групових і поодиноких посадок, створення алей, у молодому віці - для високих живоплотів. Це газостійка рослина. Груша звичайна є родоначальником культурних сортів груш.

    Ціниться в полезахисних і прибалкових посадках як посухо- й вітростійка порода. Насіння груші використовують як посівний матеріал в плодових розсадниках для створення підщеп для культурних сортів груш.

    У полезахисному лісорозведенні особливо ціниться груша маслинколиста. Завдяки посухостійкості, морозостійкості, невибагливості до ґрунту, солевитривалості її використовують для закріплення кам'янистих схилів, ярів і балок. Крім того, вона біологічно стійка в лісових умовах, добре витримує запиленість і загазованість повітря, придатна для декорування схилів, створення живоплотів, контрастних груп на газонах.

С этим товаром покупают