Розділ IV
ОБІГ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Стаття 18. Введення насіння і садивного матеріалу в обіг
Насіння і садивний матеріал вводять в обіг після їх визнання державними органами управління та контролю в насінництві та розсадництві, що підтверджується відповідними документами встановленої форми.
Насіння і садивний матеріал вважаються визнаними, якщо вони:
за сортовою чистотою і посівними якостями відповідають вимогам нормативного документа;
належать до сорту, який занесено до Реєстру сортів рослин України, або за результатами державного випробовування сорту визнані перспективними, тобто показали значну перевагу щодо урожайності або за іншими цінними ознаками.
Стаття 19. Реєстр сортів рослин України
Реєстр сортів рослин України містить відомості про сорт, про права на сорт, про автора, а також про визнання сорту придатним для поширення в Україні.
До Реєстру сортів рослин України заносяться сорти рослин вітчизняної та іноземної селекції, допущені до використання сорту. У цьому Реєстрі наводяться ботанічна характеристика, назва сорту, опис сорту, характеристики придатності сорту для поширення в Україні, географічні та зонові рекомендації використання сорту.
Сорти рослин, що заносяться до Реєстру сортів рослин України, повинні відповідати умовам:
відмінності, якщо вони явно відрізняються від будь-якого іншого сорту, характеристику якого наведено в цьому Реєстрі, хоча б за однією ознакою, що дає змогу визначити відмінні особливості сорту і має піддаватися відтворенню і точному опису;
однорідності, якщо з урахуванням особливостей розмноження рослини цього сорту за своїми ознаками є однорідними;
стабільності, якщо основні ознаки сорту залишаються незмінними після кожного розмноження, а у разі особливого циклу розмноження - у кінці кожного циклу розмноження.
Пропозиції щодо занесення сортів рослин до Реєстру сортів рослин України або виключення з нього готує спеціально уповноважений орган у складі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики України.
Положення про Реєстр сортів рослин України затверджує Кабінет Міністрів України.
Порядок набуття прав на сорт рослин та включення сорту рослин до Реєстру сортів рослин України визначається Законом України "Про охорону прав на сорти рослин" ( 3116-12 ) та Положенням про Реєстр сортів рослин України.
Стаття 20. Вимоги щодо визначення сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу
При визначенні сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу використовуються єдині методи і лабораторно-технічні засоби, єдина термінологія і нормативна документація.
Норми сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу встановлюються нормативними документами в галузі насінництва та розсадництва.
Стаття 21. Визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу
Визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу здійснюється методом апробації, ґрунтового і лабораторного сортового контролю.
Обсяги апробації сортових посівів та насаджень сортів рослин визначаються виробниками насіння та садивного матеріалу самостійно, виходячи із необхідності задоволення власних насіннєвих потреб, створення страхових фондів, виконання згідно з укладеними договорами поставок в державний резервний насіннєвий фонд, а також з урахуванням реалізації на ринку насіння.
Апробація сортових посівів і насаджень, ґрунтовий та лабораторний сортовий контроль здійснюються в порядку, визначеному спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань аграрної політики України, в лісовому насінництві - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань лісового господарства України, в квітково-декоративному насінництві - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства України, за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування.
У разі невідповідності якості посіву вимогам нормативних документів він вилучається із числа насіннєвих, а одержане насіння переводиться в нижчу категорію, вимогам якої воно відповідає, і не може використовуватися на посівні цілі. При цьому насіння сільськогосподарських рослин, яке безпосередньо не може бути використане на продовольчі та кормові цілі, знищується під наглядом державного інспектора з насінництва за рахунок власника насіння.
Усі партії насіння і садивного матеріалу, призначені для реалізації, повинні мати сертифікати, що засвідчують їх сортові та посівні якості.
Проведення сертифікації та видача сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння, здійснюються державними насіннєвими інспекціями.
У разі, якщо насіння і садивний матеріал не відповідають вимогам заявленої категорії, відповідна державна насіннєва інспекція знижує її до тієї категорії, вимогам якої відповідає насіння, або надає обґрунтовану відмову у видачі сертифіката.
Стаття 22. Визначення посівних якостей насіння
Визначення посівних якостей методом аналізу проб відібраних від партій насіння і садивного матеріалу і видача відповідних документів на насіння і садивний матеріал здійснюються лабораторіями Української державної насіннєвої інспекції, Української державної помологічно-ампелографічної інспекції, Української державної лісонасіннєвої інспекції, Української державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції відповідно до їх компетенції за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування.
Проби насіння і садивного матеріалу від партій, що підлягають реалізації, відбираються працівниками державних насіннєвих інспекцій відповідно до їх компетенції, а для власних потреб виробника - самим виробником або особами, уповноваженими на те відповідними державними насіннєвими інспекціями.
Взяття проб і визначення посівних якостей насіння і садивного матеріалу, що експортуються, здійснюються відповідно до міжнародних правил.
На насіння і садивний матеріал, які за даними лабораторного аналізу відповідають вимогам нормативних документів, їх власнику видається сертифікат. Використання на посів насіння, яке не перевірене в лабораторіях відповідно до їх компетенції або не відповідає вимогам нормативних документів, забороняється.
Насіння і садивний матеріал, що експортуються, супроводжуються міжнародним і фітосанітарним сертифікатами.
Стаття 23. Використання невизнаного насіння і садивного матеріалу
Кондиційне насіння і садивний матеріал сортів, не занесених до Реєстру сортів рослин України і не визнаних перспективними за результатами державного випробування, можуть використовуватися для посівних цілей лише у випадках, якщо:
їх розмноження передбачено міжнародним договором для вивезення за межі України;
стосовно сорту рослин прийнято спеціальне рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики України;
власник сорту створює запас насіння в період проведення державного випробування сорту рослин;
насіння і садивний матеріал використовуються їх виробником для власних потреб без права реалізації;
насіння і садивний матеріал використовуються для селекційних і дослідних робіт, експонування.
Стаття 24. Ввезення та вивезення насіння і садивного матеріалу
Насіння і садивний матеріал можуть ввозитися в Україну за умови, якщо:
насіння і садивний матеріал належать до сорту, який занесено до Реєстру сортів рослин України або за результатами державного випробування визнано перспективним;
державна інспекція з карантину рослин видала дозвіл на їх ввезення;
насіння і садивний матеріал мають сертифікат походження;
насіння і садивний матеріал мають фітосанітарний сертифікат, виданий державними органами з карантину рослин країни-експортера;
насіння і садивний матеріал призначені для селекційних і дослідних робіт, експонування;
насіння і садивний матеріал супроводжуються сертифікатом, що засвідчує їх якість.
( Частину другу статті 24 виключено на підставі Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики України може дозволити ввезення насіння сорту, який не занесено до Реєстру сортів рослин України, за умови, що воно призначене для розмноження і наступного вивезення за межі країни за міжнародними договорами України.
Порядок ввезення насіння в Україну та вивезення насіння з України суб'єктами насінництва та розсадництва встановлюється законодавством України.
Стаття 25. Карантинний контроль за ввезенням, вивезенням і використанням насіння і садивного матеріалу
Карантинний контроль за ввезенням, вивезенням і використанням насіння і садивного матеріалу здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про карантин рослин" ( 3348-12 ).
Стаття 26. Обробка насіння біопрепаратами та засобами захисту рослин
Насіння обробляється біопрепаратами та засобами захисту рослин відповідно до вимог Закону України "Про захист рослин" ( 180-14 ) та інших нормативних документів.
Стаття 27. Маркування і затарювання
Насіння і садивний матеріал, які вводяться в обіг, обов'язково маркуються і затарюються відповідно до вимог, встановлених законодавством, та нормативних документів.
Стаття 28. Гарантії на насіння і садивний матеріал
Суб'єкт насінництва та розсадництва гарантує відповідність сортових і посівних якостей насіння та садивного матеріалу, зазначених у відповідних документах, і в разі їх порушення несе відповідальність згідно із законодавством України.
Якщо власник реалізованого насіння або садивного матеріалу доведе, що відсутність показників якості насіння і садивного матеріалу, зазначених у частині першій цієї статті, є наслідком не залежних від нього обставин, споживач не може вимагати відшкодування збитків.
На придбане насіння і садивний матеріал гарантії діють протягом терміну, визначеного в сертифікаті на насіння.
Стаття 29. Експертне визначення якості насіння і садивного матеріалу
Експертне визначення якості насіння і садивного матеріалу проводиться на вимогу споживачів у лабораторіях Української державної насіннєвої інспекції, Української державної помологічно-ампелографічної інспекції, Української державної лісонасіннєвої інспекції, Української державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції відповідно до їх компетенції.
Правила експертного визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядок оформлення заяв встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства України.
Розділ V
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У НАСІННИЦТВІ
Стаття 30. Державні органи контролю в насінництві та
розсадництві
Державний контроль у насінництві та розсадництві здійснюють Українська державна насіннєва інспекція, Державна насіннєва інспекція Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, міжрайонні державні насіннєві інспекції, Українська державна помологічно-ампелографічна інспекція, Українська державна лісонасіннєва інспекція, державні зональні лісонасіннєві інспекції, Українська державна квітково-декоративна насіннєва інспекція.
Стаття 31. Посадові особи, які здійснюють державний контроль у насінництві та розсадництві
Організація та здійснення державного контролю покладаються:
у сільськогосподарському насінництві та розсадництві - на Головного державного інспектора України з насінництва - начальника Української державної насіннєвої інспекції, на державного інспектора України з розсадництва - начальника Української державної помологічно-ампелографічної інспекції, які призначаються і звільняються з посади спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України, а також на головних державних інспекторів з насінництва Автономної Республіки Крим, областей та районів;
у лісовому насінництві - на Головного державного інспектора України з лісового насінництва - начальника Української державної лісонасіннєвої інспекції, який призначається і звільняється з посади спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства України, а також на головних державних інспекторів з лісового насінництва - начальників зональних лісонасіннєвих інспекцій;
у квітково-декоративному насінництві та розсадництві - на Головного державного інспектора України з квітково-декоративного насінництва та розсадництва - начальника Української державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції, який призначається і звільняється з посади спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства України.
Головні та провідні спеціалісти державних інспекцій, зазначених у статті 30 цього Закону, за посадою є одночасно державними інспекторами з насінництва та розсадництва.
На посадових осіб, яким надано повноваження державних інспекторів з насінництва і розсадництва, поширюється дія Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ).
Стаття 32. Повноваження головних державних інспекторів та державних інспекторів з насінництва та розсадництва
Головний державний інспектор України, головні державні інспектори Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст та державні інспектори з насінництва та розсадництва, здійснюючи контроль за додержанням вимог цього Закону, інших нормативних актів насінництва і випробування сортів рослин, в межах своїх повноважень мають право:
контролювати додержання суб'єктами насінництва і розсадництва незалежно від форм власності методичних і технологічних вимог;
давати обов'язкові для виконання суб'єктами насінництва та розсадництва вказівки щодо усунення порушень у порядку ведення насінництва і розсадництва та визначати термін усунення виявлених порушень;
безперешкодного доступу в будь-яке місце вирощування, оброблення і зберігання насіння і садивного матеріалу;
знайомитися з документацією з насінництва та розсадництва, відкривати будь-яку упаковку насіння і садивного матеріалу для відбирання контрольних проб;
накладати на винних осіб адміністративні стягнення за порушення вимог цього Закону та інших нормативних актів;
призупиняти або забороняти реалізацію будь-якого насіння і садивного матеріалу, якщо під час перевірки виявлено невідповідність їх якісних показників нормативним документам;
порушувати клопотання про позбавлення права на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу у разі систематичного порушення цього Закону, інших нормативних актів чи нормативних документів у насінництві та розсадництві;
виконувати інші повноваження, встановлені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.
Головні державні інспектори, державні інспектори з насінництва та розсадництва здійснюють контроль у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації, його територіальними органами.
Розділ VI
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА НАСІННИЦТВА ТА
РОЗСАДНИЦТВА. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
РИНКУ НАСІННЯ
Стаття 33. Державна підтримка селекції, насінництва та
розсадництва
Державна підтримка селекції, насінництва та розсадництва здійснюється шляхом компенсації витрат у цих галузях, виділення державних інвестицій та дотацій, державного регулювання цін, компенсації затрат на виробництво оригінального та елітного насіння, надання кредитів на пільгових умовах, а також іншими заходами, встановленими законодавством.
Стаття 34. Торгівля насінням і садивним матеріалом
{ Частину першу статті 34 виключено на підставі Закону N 1759-VI ( 1759-17 ) від 15.12.2009 }

Насіння технічних і продовольчих культур (кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків та інших), що мають особливу схему вирощування гібридного насіння за участю селекційних установ, елітних господарств і переробних підприємств, призначене безпосередньо для висіву, реалізується тільки після відповідної його обробки на сертифікованих насіннєвих підприємствах у спеціальних цехах і на обладнанні за умови обов'язкової відповідності нормативним документам.
Розділ VII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА В ГАЛУЗІ
НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА
Стаття 35. Відповідальність за порушення законодавства в
галузі насінництва та розсадництва
Особи, винні в порушенні законодавства в галузі насінництва та розсадництва, несуть відповідальність згідно з законами України.
Накладення стягнення не звільняє винних осіб від відшкодування збитків у випадках і порядку, передбачених законодавством України.
Розділ VIII
МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ГАЛУЗІ НАСІННИЦТВА
ТА РОЗСАДНИЦТВА
Стаття 36. Участь у міжнародному співробітництві в галузі
насінництва та розсадництва
Україна бере участь у міжнародному співробітництві в галузі насінництва та розсадництва, зокрема на основі міжнародних договорів.
Участь України у міжнародному співробітництві в галузі насінництва та розсадництва здійснюється в порядку, встановленому законом.
Якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються правила міжнародних договорів.
Розділ IX
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення інших законів у відповідність із цим Законом вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
4. Статтю 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 299, N 45, ст. 377; 2001 р., N 11, ст. 45, N 16, ст. 76, N 22, ст. 105, N 49, ст. 259; 2002 р., N 6, ст. 39, N 7, ст. 50, N 17, ст. 121, N 20, ст. 134, N 30, ст. 207, N 31, ст. 214) доповнити пунктом 65 такого змісту:
"65) оптова торгівля насінням".
5. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про насіння" ( 3690-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р.,
N 2, ст. 5). 

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 26 грудня 2002 року
N 411-IV