Семена боярышника однопестичного / Crataegus monogyna, ТМ OGOROD - 10 семян

Кустарник или дерево высотой 3-6, реже до 8-12 м, с округло-шатровидной или широко-пирамидальной, довольно симметричной кроной. Ветви буровато-серые; ветки красновато-коричневые или вишневого цвета; побеги голые или вначале густоволосистые. Колючки немногочисленные, длиной около 1 см, нередко отсутствуют; олиственные колючки почти не развиты.

Известны отдельные экземпляры этого вида в возрасте двухсот - трёхсот лет, высотой 17-18 м, при диаметре кроны до 18-20 м и обхвате ствола до 2,5-3 м.

Почки широко-яйцевидно-конические, длиной 3-5 мм. Листья сверху лоснящиеся, тёмные, оливково-зелёные, снизу светло-зелёные. На плодущих побегах нижние листья обратно-яйцевидные до продолговато-яйцевидных, на вершине трёхнадрезанные или крупно-зубчатые; верхние - длиной и шириной до 4-4,5 см, трёх- или пятираздельные, часто с очень несимметрично-расположенными лопастями, последние туповатые, с коротким насаженным хрящеватым остриём, цельнокрайние или близ вершины с немногими зубцами, в очертании овальные.

Листья стерильных побегов крупнее, 5-З-глубокораздельные или даже почти рассечённые, с расставленными долями, по краю неровно, нередко, надрезанно-зубчатые. Черешки длиной 1-2 см, желобчатые; прилистники серповидно изогнутые, полусердцевидные, железисто-пильчатые.

Соцветия прямостоящие, диаметром до 5 см, довольно компактные, 10-18-цветковые, с голыми или рассеянно волосистыми осями, цветоножками и гипантиями. Цветки диаметром 1,5 см, с белыми лепестками; чашелистики продолговато-треугольные или широко-яйцевидные с притуплённым кончиком, отогнутые при плодах; тычинок двадцать, с красными пыльниками; столбик один.

Плод - красное или коричневато-красное, реже жёлтое яблоко, широко-яйцевидной или широко-эллипсовидной формы, длиной 7-10 мм. Косточка одна, длиной до 7 мм, шириной 5 мм, несколько сжатая и выщербленная с боков, с двумя - тремя неглубокими бороздками на спинной стороне.

Цветение в мае - июне. Плодоношение в сентябре.

Используется как плодовое, медоносное, лекарственное и декоративное растение.
С давних пор используют в садах и парках, в аллейных посадках (высокоствольные формы) и особенно для живых изгородей. Прекрасно поддаётся стрижке; обладает большой побегообразующей способностью.

Название может произносится как боярышник одностолбиковый.

-------------------------------------
 

 

Кущ або невелике деревце родини розових (Rosaceae) 3-7 м заввишки з колючими червонувато-коричневими гілками. Колючки короткі (до 2 см завдовжки), гострі, міцні. Листки чергові, 3 - 7-глибокороздільні, оберненояйцеподібні, зверху темно-зелені, блискучі, зісподу світліші, з восковим нальотом, лопаті їх надрізано-пилчасті. Суцвіття щитоподібні, з трьох-п'яти гілочок, які містять по 10-18 квіток. Оцвітина подвійна, роздільнопелюсткова, п'ятичленна, чашолистки трикутно- або широкоовальні, відігнуті донизу. Віночок білий (до 15 мм у діаметрі), тичинок багато, маточка одна, стовпчик один, прямий, зав'язь напівнижня. Плід - видовжено-яйцеподібний, рідше кулястий (8 - 10 мм завдовжки), червоний, коричнево-червоний або жовтуватий, з однією кісточкою й солодкуватим м'якушем.

Росте в підліску мішаних і листяних лісів, частіше на узліссях, лісових галявинах, на схилах річкових берегів і балок, у байрачних лісах. Світлолюбна, морозостійка, солевитривала рослина. цвіте у травні, плоди достигають у вересні - жовтні.

Лікарська, харчова, медоносна, фарбувальна, декоративна рослина.

У науковій медицині використовують плоди і квітки глоду - Fructus et Flo.res Crataegi. 3 плодів готують рідкий екстракт, який входить до складу кардіовалену. Препарати з глоду знижують збудження нервової системи, тонізуюче діють на серцевий м'яз, посилюють кровообіг у коронарних судинах серця і судинах мозку, знижують кров'яний тиск, знімають болі в області серця.

У народній медицині плоди використовують при різних хворобах серця, при гіпертонії, головному болю. Квітки використовують при серцевих хворобах, нервових збудженнях, запамороченні голови, у період клімактерію.

У квітках містяться кратегусова кислота, флавони, кверцин, каротин, органічні кислоти й вітамін С.

Плоди глоду їстівні, особливо після заморозків, вони містять цукри (10-15%), яблучну кислоту, дубильні, фарбувальні, пектинові та інші речовини. 3 них готують киселі, інколи консервують з цукром, сушені плоди вживають як сурогат чаю.

Глід одноматочковий належить до пізньовесняних медоносів і пилконосів, його охоче відвідують бджоли. Нектар глоду містить в основному глюкозу, є й сахароза. Цукристість нектару до 18 %. Одна квітка містить 0,466 мг цукру, не більше як у горобини і соняшника. На глоді іноді попелиці виділяють падь. Кора глоду придатна для фарбування тканин у червоний і коричневий кольори. Деревина дуже щільна, міцна, важка, червонуватого кольору, придатна для токарних виробів і виготовлення держаків для ручних знарядь і інструментів.

Глоди часто використовують для створення живоплотів і як підщепи при розведенні груш, яблунь, слив. Не рекомендується розводити глід поблизу фруктовик садів у зв'язку з тим, що він уражується такими ж шкідниками, як і культурні плодові породи.

Квітки збирають на початку цвітіння, зриваючи або зрізуючи секаторами суцвіття, і нещільно складають у кошики. Сушать швидко, розстилаючи тонким шаром на тканині або папері на горищах під залізним дахом або під наметами з достатньою вентиляцією. Пакують у фанерні ящики, вистелені папером, по 10-15 кг.

Плоди збирають восени, обриваючи руками, складають у кошики. Сушать у печах або сушарках при температурі 50-60°С, розстилаючи їх тонким шаром. Сухі плоди пакують у мішки вагою по 40-50 кг. Строк зберігання - вісім років. Потребує бережливого використання.